A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Давидівська громада
Львівська область, Львівський район

СТИХІЙНІ ЗВАЛИЩА: ШКОДА ЗДОРОВ’Ю І ДОВКІЛЛЮ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Дата: 12.05.2020 10:49
Кількість переглядів: 501


Ще 40 років тому в Україні практично не було пластикової упаковки. Продукти харчування продавалися в паперовій обгортці, залізних бляшанках або скляних пляшках. Все це розкладалось у довкіллі або здавалось у пункти прийому вторсировини. Більшість спожитого в сільській місцевості було продуктами власного виробництва, тобто вирощеним на власних ділянках, а отже – взагалі не мало упаковки. В останні десятиліття ситуація радикально змінилась. Майже всі продукти купуються і більшість із них мають кілька шарів пакування, виготовлених із синтетичних полімерних матеріалів.

Зміна умов споживання призвела до небаченого зростання кількості побутового сміття, а це, в свою чергу, – до появи десятків тисяч несанкціонованих звалищ. У минулому звалища обслуговували лише міста і промисловість. Тепер же, біля кожного з 60 000 населених пунктів України – від одного до десятків звалищ. І майже всі вони несанкціоновані. Не маючи куди подіти відходи, люди скидають їх до посадок, ярів, балок. А де одна купа сміття, там, відомо, – і багато.

Те саме стосується і міст. У столиці України, Києві, налічується більше 300 потужних несанкціонованих звалищ. Найбільша їх кількість знаходиться у приватному секторі міста, де через відсутність належної системи збору ТПВ щорічно утворюються тисячі малих стихійних звалищ, які не піддаються достовірному обліку. Не краща ситуація і за околицями столиці. За останніми підрахунками, під Києвом нараховується близько 80 несанкціонованих звалищ.

Звалища – це ділянки землі, на яких безконтрольно зберігаються побутові, а іноді й будівельні та інші відходи. Часто для зменшення об’єму відходів звалища підпалюють. Такий підхід є неприпустимим, оскільки звалища є серйозним джерелом забруднення і повітряного, і водного середовища. Жоден із таких самовільно створених пунктів скидання відходів не обладнаний відповідним чином, продукти гниття і розпаду потрапляють у ґрунт і ґрунтові води, які є джерелом водопостачання для багатьох мешканців. Температура гниття подекуди настільки висока, що часто легко призводить до їх займання, до того ж у повітря викидається неймовірна кількість шкідливих речовин. Достатньо буде сказати, що при тлінні поліетиленового пакету, у повітря виділяється понад 70 різних хімічних сполук, жодна з яких не є корисною для нашого здоров’я. Крім того, такі звалища сміття є середовищем для розмноження комах та гризунів, які є збудниками та переносниками різних інфекційних захворювань, таких як лептоспіроз, сказ, енцефаліт, чума та ін.

Місце, яке призначене для захоронення відходів, називається полігоном. Часто його плутають зі сміттєзвалищем. Відмінність полягає в тому, що полігони проектуються відповідно до вимог ДБН В.2.4-2-2005 “Полігони твердих побутових відходів. Основи проектування”. Вони повинні запобігати негативному впливу на навколишнє природне середовище та відповідати санітарно-епідеміологічним і екологічним нормам. Полігони повинні бути оснащенні системами захисту ґрунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. Сміттєзвалища, на відміну від полігонів, не обладнані вищеперерахованими системами та не забезпечують запобігання негативного впливу відходів на довкілля.

Хто і в якій мірі несе відповідальність за появу несанкціонованих сміттєзвалищ?

Варто зазначити, що всі відходи є об’єктом права власності, а відповідно до положень Цивільного кодексу, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Відтак, відповідно до ЗУ “Про відходи”, забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових на території міст та інших населених пунктів та в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини. Тобто, розміщувати відходи дозволяється лише у спеціально відведених для цього місцях, які не допускають негативного впливу відходів на довкілля та здоров’я людей.

Тому, в першу чергу власник відходів повинен дотримуватися вимог поводження з ними та не допускати засмічення та забруднення території. Власником відходів може бути громадянин України, іноземець, особа без громадянства, підприємство, установа та організація усіх форм власності, територіальна громада, АРК і держава, які володіють, користуються і розпоряджаються відходами.

Викидання сміття у місцях, спеціально не пристосованих для цієї мети, тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, у ст. 42 ЗУ “Про відходи” зазначено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків. Однозначно, що викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення довкілля. Проте, в залежності від тяжкості шкоди, яку спричинила така діяльність довкіллю, диференціюють адміністративну та кримінальну відповідальність.

Адміністративну відповідальність, відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Далі – КУпАП) несуть особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення. За таку діяльність передбачається штраф на громадян у розмірі від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

У випадку ж, якщо несанкціоноване розміщення відходів призвело до забруднення землі, то особа, винна у вчиненні таких дій підлягає адміністративній відповідальності за ст. 52 КУпАП. Ця норма закону зазначає, що псування сільськогосподарських та інших земель, забруднення виробничими та іншими відходами тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Окрема відповідальність встановлена за засмічення лісів та тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 425 грн. до 850 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.).

Кримінальні відповідальність передбачається за забруднення або псування земель, проте, на відміну від адміністративної відповідальності, тут важливим є наслідок у вигляді небезпеки для життя, здоров’я людей чи довкілля. Такі дії, відповідно до ст. 239 Кримінального кодексу України, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( до 3400 грн.) або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Цивільна відповідальність, яка настає незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності, полягає у обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров’ю людини, і навколишньому середовищу.

До дисциплінарної відповідальності притягуються винні особи у разі порушення законодавства у сфері поводження з відходами в процесі виконання трудових обов’язків.

Зазвичай, власник відходів, що розміщені на несанкціонованих сміттєзвалищах, є невідомий, тому такі відходи вважаються безхазяйними. У такому разі, відповідальність за безпечне поводження з відходами та ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ на своїй території покладається на органи місцевого самоврядування. Крім того, до повноважень місцевих державних адміністрацій також належить забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів, у разі, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту.

Власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов’язані у п’ятиденний термін повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Такі відходи повинні братися на облік.

Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути:

  1. Повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи;

  2. Звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації;

  3. Результати інспекційних перевірок Державної екологічної інспекції України та Держпродспоживслужби України.

У разі отримання такого звернення, обласні держадміністрації та органи місцевого самоврядування зобов’язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів. рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та вжити заходів для визначення власників відходів. У разі потреби для визначення власників відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.

До кого звертатися у разі виявлення несанкціонованого сміттєзвалища?

Перш за все, необхідно повідомити органи місцевого самоврядування або місцеву державну адміністрацію, на території якої виявлено таке сміттєзвалище.

Також потрібно звернутися зі скаргою до Державної екологічної інспекції з вимогою провести перевірку додержання вимог законодавства про поводження з відходами та розрахувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства. Державна екологічна інспекція повинна встановити факт забруднення (засмічення) земель та оформити це актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ст. 242-1 КУпАП, Державна екологічна інспекція України уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 82 КУпАП “Порушення вимог поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення” та ст. 52 КУпАП “Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель”, тобто ДЕІ України має право притягати винних осіб до адміністративної відповідальності та, відповідно, накладати штраф.

Оскільки, за забруднення та псування земель передбачається кримінальна відповідальність за ст. 239 Кримінального кодексу України, тому необхідно заявити про виявлені несанкціоновані звалища до управління Національної поліції, яке повинно розпочати досудове розслідування, встановити винних осіб та притягнути їх до відповідальності за забруднення та псування земель.

Підсумовуючи, варто зазначити, що законодавство містить чимало прогалин та є недосконалим. Оскільки власника безхазяйних відходів встановити практично неможливо, весь тягар захоронення таких відходів покладається на органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації. Такий підхід не є цілком правильним, оскільки він не стимулює власників відходів – фізичних та юридичних осіб – належно поводитися з ними. Суб’єкти господарських відносин не зацікавлені в укладанні договорів про вивезення відходів, адже це потребує додаткових витрат. Крім того, штрафи за неналежне поводження з відходами є дуже низькими та неспіврозмірними зі шкодою, яку завдають довкіллю несанкціоновані сміттєзвалища. Це, в свою чергу, і є причиною появи численних сміттєзвалищ, які здійснюють негативний вплив на довкілля.

Якщо ви виявили несанкціоноване сміттєзвалище, то зверніться до спеціаліста з питань екології та охорони природних ресурсів Давидівської сільської ради ОТГ за вказаними контактами...


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь