"Холоне серце, як згадаю, що не в Україні поховають, що не в Украйні буду жить, людей і Господа любить", - занепокоєно писав Тарас Шевченко у вірші «В неволі тяжко, хоча й волі…» (1847р.).
Будучи у Санкт-Петербурзі геній української думи тривожився з приводу того, що життя його більше не закине в Україну і тіло після смерті залишиться на чужині. На щастя, він похований тут, на рідній землі????????

Сьогодні минає 158 років із дня перепоховання Тараса Григоровича на Чернечій горі поблизу Канева.
Вшануймо його поучання у цей знаковий день!