100-річчя утворення ЗУНР
Сьогодні, 1 листопада 2018 року, урочисто відзначаємо 100-річчя проголошення Західноукраїнської народної республіки. Сталася ця подія 13 листопада 1918 року, а її першопричини виявилися такими:
1) поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні сприяла посиленню національно-визвольного руху у Західній Україні, яка прагнула до незалежності й власної державності;
2) 18 жовтня 1918 року - у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об'єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу;
3) 1 листопада 1918 року - українські військові частини під командуванням Д. Вітовського взяли під свій контроль Львів та інші міста Галичини;
4) 11 листопада 1918 року - Українська національна Рада призначила уряд - Державний секретаріат, який очолив К. Левицький.
Новостворена ЗУНР мала на меті запровадити новий внутрішньо- і зовнішньополітичний курс ЗУНР. Сюди першочергово було передбачено створення державного апарату (органів законодавчої (Українська національна Рада) й виконавчої (Державний секретаріат) влади, Української Галицької армії (УГА) для захисту республіки, проголошення Акта злуки (об'єднання) УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.). Щодо політики у сільському господарстві, промисловості, культурі відбулася ліквідація поміщицького землеволодіння, розділили землі між малоземельними і безземельними селянами, установилася державна монополія на продаж зерна, цукру, хліба, сірників, худоби, уведено в обіг українську грошову одиницю - гривню.
Зовнішня політика ЗУНР була націлена на міжнародне визнання країнами Антанти, ведення війни з Польщею за західноукраїнські землі (листопад 1918 - липень 1919 р.).
У червені 1919 року - УГА провела "Чортківську офензиву" - наступальну операцію, яка змусила польську армію тимчасово відступити. Наприкінці липня 1919 року польські війська перейшли у контрнаступ і відкинули УГА до р. Збруч, завершивши окупацію ЗУНР. Міжнародна ізоляція ЗУНР, відсутність дієвої допомоги з боку УНР, яка сама воювала на кількох фронтах, воєнна перевага Польщі призвели до поразки ЗУНР.
Паризька мирна конференція (1919 рік) узаконила окупацію Польщею Східної Галичини, Румунією - Північної Буковини й Бессарабії, Чехо-Словаччиною - Закарпаття.
З метою вшанування вояків Української Галицької Армії, які упродовж 1918-1919 років віддали життя за Українську Державу у селах Давидівської ОТГ відбудуться відкриття меморіальних табличок «Борцям за волю України».
Відтак вічний спочинок на кладовищах сіл Давидівської ОТГ знайшли такі вояки:
- у Давидові: Рудоха Петро, Коцун Василь, Захарик Микола, Олійник Прокіп, Кабан Василь Дайчук Василь, Баланчук Іван, Петрів Іван, Остапійчук Микола, Наконечний Микола, Надрічний Іван, Притика Тимко, Вінтоняк Петро, Дайчук Петро, Вічинський Кузьма, Гардиброва Ілько, Парандій Ілько, Бачан Гринько, Богусливець Петро, Гриць Михайло, Цапало, Романюк Осип, Гринишин Дмитро, Казюк Гринько, Гриняк Дмитро, Грицак Степан та дев’ять невідомих вояків;
- у Гончарах один невідомий;
- у Чишках троє невідомих;
- у Винничках один невідомий;
- у Кротошині п’ятеро невідомих.
