Поняття булінгу, його види та як йому протидіяти.
Поняття булінгу, його види та як йому протидіяти.
Під терміном "булінг" розуміють агресивну поведінку щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.
Як зрозуміти, що дитина є жертвою булінгу
-діти, які страждають від булінгу, можуть не хотіти йти до школи або ж можуть плакати, вигадувати хворобу у шкільні дні.
-вони не беруть участь у спільній класній діяльності, соціальних заходах.
-часто у дитини змінюється поведінка: вона усамітнюється, поводить себе незвичайно.
-дитина починає губити гроші або речі, приходить додому у порваному одязі чи з поламаними речами. Коли ви її запитуєте, що трапилося - не можуть реалістичо пояснити.
-може почати говорити про те, що кине школу, пропускає заходи, в яких приймають участь інші учні.
-відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах, похід до школи і повернення звідти наодинці, немає у кого запитати домашнє завдання.
-психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції.
-Обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті.
-бажання іти до школи іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.
Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв’язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібер булінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.
Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.
Важливою умовою ефективної роботи з недопущення булінгу є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:
- взаєморозуміння;
- взаємоповага;
- дружня атмосфера;
- пріоритет прав людини;
- толерантність;
- постійний розвиток;
- активна життєва позиція;
- здоровий спосіб життя;
- людяність;
- порядність;
- повага до приватного життя.
Діти повинні неодмінно звертатися по допомогу до дорослих — учителів і батьків. Допомога дорослих дуже потрібна в будь-якому віці, оскільки дії кривдників можуть завдати серйозної шкоди фізичному та психічному здоров’ю.
Батьки не повинні залишити цю ситуацію без уваги. Для початку потрібно написати заяву директору школи з проханням розібратися в проблемі, описавши випадки цькування і долучивши докази: відеозапис, сканування листування в соціальних мережах, про нанесення йому психологічної травми, висновок лікаря про нанесення тілесних ушкоджень. Вказавши, що під час розгляду заяви хочете бути присутнім особисто. Ці документи знадобляться в суді і вплинуть на ступінь покарання кривдника і на розмір компенсації моральної шкоди, заподіяної жертві, якщо вирішити проблему на рівні школи не вдасться. В такому випадку потрібно вказати ці документи в якості доповнення до заяви в поліцію про вчинення стосовно дитини правопорушення. А якщо в цей час кривдник скоїть чергове приниження, дитина повинна викликати в школу батьків, а ті в свою чергу – поліцію. Працівники поліції зобов’язані скласти протокол про правопорушення і взяти пояснення у того, кого ображають, кривдника, свідків (якщо діти неповнолітні, то в присутності їх батьків), класного керівника та директора школи. У ході проведення досудової підготовки справи заявити клопотання про проведення судово-психологічної експертизи жертви булінга. Протокол і висновок експертизи будуть основною доказовою базою в суді.
Адже головним обов’язком держави є вжиття усіх заходів соціального, адміністративного, кримінально-правового та іншого характеру з метою надання дитині права на повноцінний та гармонійний розвиток особистості.
Що робити вчителям
Завдання вчителів - відслідковувати ситуацію в класі. Спеціалісти-конфліктологи пропонують дуже корисне завдання, яке допомагає визначити, чи є в колективі діти, які перебувають в ситуації жертви.
Перед початком уроків попросіть кожну дитину на аркуші паперу написати прізвища чотирьох дітей, з якими вона хоче сидіти поруч за партою. А також прізвище того, кого вона вважає своїм найкращим другом. Коли вчитель проаналізує результати, то легко помітить, кого з дітей «забули», не згадали зовсім.
Цей метод має назву «розстановка сил». Завдяки йому можна дослідити комунікацію в колективі й дізнатися, хто в класі жертва, хто агресор, хто є неформальним лідером, а від кого відвернулися однолітки.
Відповідальність дитини до 14 років
Так, згідно з Цивільним кодексом , дитина у віці до 14 років має часткову цивільну дієздатність та не несе відповідальності за заподіяну нею шкоду. Тобто за будь-який вчинок дитини, пов’язаний із заподіянням шкоди, відповідатимуть її батьки. Окрім відшкодування вказаної вище шкоди, батьки такої дитини можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності (накладення штрафу) за ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дитини. Також батьками або адміністрацією школи може бути направлена заява до Управління ювенальної превенції Національної поліції (раніше Кримінальна поліція у справах неповнолітніх) для того, щоб поставити на облік дитину, яка вчинила насильство.
Відповідальність підлітка від 14 до 16 років
Чинний Кримінальний Кодекс України вказує вичерпний перелік статей, за які особа у віці від 14 років несе кримінальну відповідальність, наприклад, ст.121 “Умисне тяжке тілесне ушкодження”, ст.122 “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”. Тобто, дитина у віці від 14 років до 16 років може бути притягнутою до кримінальної відповідальності, якщо заподіє однокласнику чи будь-якій іншій особі ушкодження, що можуть кваліфікуватися як середньої тяжкості або тяжкі.
Відповідальність підлітка від 16 до 18 років
Учні старшої школи, яким виповнилось 16 років, мають повну деліктоздатність, тобто самі несуть відповідальність за вчинені ними правопорушення та злочини, про що зазначено і в статті 22 Кримінального кодексу України, і в статті 1734 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Додаткову інформацію ви можетке знайти на довідково-інформаційній платформі правових консультацій WikiLegalAid: https://wiki.legalaid.gov.ua/. Правову консультацію можна отримати за безкоштовним номером 0 800 213 103 та у працівників Пустомитівського бюро БПД Адреса 81100, м. Пустомити, вул. Грушевського, 35. тел.:(03230) 41 008; моб.:0965464526, ел.адреса: pustomyty@legalaid.lviv.ua .
